Дніпро 2020–2025

Ми будуємо безбар’єрне місто. Місто, де однаково комфортно почуваються підприємці, робітники та креативний клас, пенсіонери та люди з інвалідністю, пішоходи, велосипедисти та автомобілісти, місцеві й туристи, люди будь-якого гендеру, батьки та діти.

Дніпро стане містом, вільним від влади кланів. Містом, відкритим для кар’єрного зростання та розвитку власної справи. Містом із чистим довкіллям і прозорою владою. Містом із метою та стратегією її досягнення.

blank   1. Загальне

1.1. Стратегія та місія. Місто потребує чіткої стратегії та місії, інакше воно рухається в різні боки та стає некомфортним для геть усіх. Ми йдемо на вибори, щоб у широкому колі містян розробити стратегію, визначити місію нашого міста та разом рухатися до великої мети.

1.2. Незалежний міський голова. Лідер Дніпра більше не буде маріонеткою напівкримінальних кланів.

1.3. Діалог із громадою та бізнесом. Влада більше не буде закритою. Тільки широкі обговорення, адже це шлях до спільного сталого розвитку. Тільки рівний доступ до влади для всіх верств населення, що забезпечує зворотний зв’язок і відповідальність.

blank    2. Антикорупція

2.1. Прозорі публічні закупівлі. Дніпро має відкритися для конкуренції. Будь-який доброчесний бізнес має отримати рівний доступ до міських тендерів і рівні шанси на перемогу.

2.2. Ефективні закупівлі. Годі дніпрянам по декілька разів оплачувати ремонт інфраструктурних об’єктів, а також дозволяти підрядникам працювати без гарантійних зобов’язань. Ефективніші закупівлі дозволять зекономити додатково до 1 млрд грн на рік.

2.3. Земля. Земельні питання мають виноситися на сесії міської ради виключно через електронну чергу, а не за хабар для «прискорення». Участь влади у визначенні черговості земельних питань має стати мінімальною та автоматизованою. Міська земля має отримати прозоре зонування, просторовий план і визначення розміру земельного податку залежно від зони. Безглузде підвищення податку до 12% має бути скасоване. Плата за землю для малого та великого бізнесу має бути в діапазоні від 1% до 3%.

2.4. Аудит комунальних підприємств. У Дніпрі з усіх обласних центрів чи не найбільше комунальних підприємств. Їхня ефективність сумнівна. Частина цих підприємств має бути ліквідована, а функції – віддані у вільний ринок. Ті, що залишаться, отримають незалежні наглядові ради та ринкові умови оплати праці, що дасть змогу працювати чесно.

2.5. Чіткі показники ефективності. Усі підрозділи міської ради мають діяти відповідно до конкретних показників ефективності. Невиконання показників має тягнути за собою санкції щодо керівників. Корупційні ризики значно зменшуються, коли є чіткі критерії ефективності.

2.6. Парковки. Паркування в місті має або бути безкоштовним, або поповнювати міський бюджет, а не офшори друзів міського голови. Для платного паркування – виключно прозоре визначення тарифу та прозорий інвестиційний конкурс. Рішення щодо системи паркування не може прийматися відокремлено від стратегії розвитку міської мобільності, яку теж потрібно негайно розробити. Місту потрібні зручні та безкоштовні перехоплюючі паркування на в’їзді в центр і зонована система оплати в центрі.

2.7. Інвентаризація комунальної власності. Ніхто зараз не знає, що конкретно та в якій кількості належить місту Дніпру. Уся спільна власність має бути інвентаризована, а перелік викладено у вільний доступ, зокрема у вигляді відкритих даних.

2.8. Продаж і оренда комунального майна – виключно через прозорі електронні аукціони (ProZorro.Продажі) з рівним доступом для кожного громадянина. Гроші від продажу та оренди комунальної власності мають йти в бюджет міста, а не в кишені чиновників.

2.9. Програма управління міським майном – прозора та зрозуміла.

blank    3. Довкілля

3.1. Зменшення промислового забруднення. Місту потрібна стратегія зі зменшення промислового забруднення. За 5 років Дніпро має вийти з десятки найбрудніших міст країни та ввійти в десятку найчистіших обласних центрів. Міські екологічні програми мають бути синхронізовані з дозвільною документацією забруднювачів. Забруднювачі мають постійно компенсувати місту завдану екологічну шкоду, а джерела викидів мають бути обладнані системою моніторингу з вільним доступом до інформації, зокрема у вигляді відкритих даних.

3.2. Зелена інфраструктура. Програма збереження та розвитку зеленої інфраструктури, а також суворе дотримання правил поводження із зеленими насадженнями та стратегія зі створення нових. Через 10 років усе місто мають сполучати комфортні зелені коридори. Розробка змін до генплану територій щодо збільшення площ зеленої інфраструктури.

3.3. Якість повітря. Жорстка боротьба зі спалюванням сміття та рослинності. Систематична роз’яснювальна робота щодо шкоди від спалювання. Замість спалювання – максимальна переробка.

3.4. Моніторинг стану атмосферного повітря. Місто має стимулювати розвиток незалежного моніторингу та зі свого боку виконувати державні програми з розвитку власного моніторингу. За 3 роки Дніпро має бути вкритий гібридною (громадська + міська) системою з принаймні 1000 станцій моніторингу.

3.5. Автотранспорт. Втілення програми екологізації громадського транспорту. Зменшення трафіку приватного транспорту, створення в центрі захищених зон, куди забороняється в’їзд автомобілів. За 5 років міська рада має повністю припинити закупівлі дизельного транспорту. Транзитний трафік має бути відведений за межі Дніпра. Жодна перевантажена фура не повинна в’їжджати в межі міста.

3.6. Велоінфраструктура. Мікромобільність (моноколеса, самокати, гіроскутери тощо) та велосипедна інфраструктура мають бути пріоритетом для розвитку транспортної інфраструктури міста. Реалізація програми розвитку велосипедної інфраструктури міста. Муніципальний велопрокат. За 5 років усі великі житлові масиви мають бути сполучені з центром відповідною інфраструктурою.

3.7. Вода. Місто має відкрити інформацію щодо складу та кількості промислових стоків. Всі водозабори мають проходити регулярний екологічний контроль. Місто має заохочувати використання безфосфатної та біорозкладної побутової хімії. Розвиток системи міських бюветів.

3.8. Каналізація. Має бути проведений аудит та інвентаризація неконтрольованих господарчих і приватних скидів. Дніпру необхідний аудит зливових стоків на пропускну здатність і термінова реконструкція, аби місто не тонуло під час дощів.

3.9. Муніципальні відходи. Прийняття планів управління муніципальними відходами; впровадження систем збору та локальної утилізації органічних відходів (компостування, біогаз); розробка та впровадження програм роздільного збору та повторного використання сухих побутових відходів із залученням організацій розширеної відповідальності виробників.

3.10. Промислові відходи. Інвентаризація промислово забруднених територій (золошлаковідвали ПдТЕС та інших), внесення в геокадастр; відкриття інформації про кількість і склад відходів підприємств; розробка та втілення програм рекультивації промислово забруднених територій для їх подальшого використання громадою міста.

3.11. Небезпечні відходи. Створення системи доступного збору та передачі на утилізацію; обмеження на продаж ртутьвмісних приладів і компонентів, поступове організоване вилучення їх з обігу; інформування щодо процедури та місць приймання (градусників, ртутних ламп, батарейок тощо).

3.12. Карантинні рослини. Вчасні обробка територій та механічне видалення карантинних рослин на землі, що належить громаді; контроль за дотриманням правил благоустрою приватних і прилеглих до них територій.

3.13. Екологічний контроль та екофінанси. Аудит використання екологічного податку на місцях і пропозиції щодо його використання в частині скорочення ризиків від забруднення довкілля.

3.14. Енергетика та сталий розвиток. Енергоефективне комунальне господарство:

  • енергоаудит комунального майна;
  • ефективне утеплення комунальної нерухомості (школи, лікарні, адміністративні будівлі тощо);
  • використання виключно енергоефективного освітлення в комунальній сфері;
  • стимулювання переходу до використання ВДЕ, у першу чергу малої розподіленої генерації;
  • використання сонячних колекторів для гарячого водопостачання на об’єктах комунальної власності.

3.15. Сталий розвиток територій. Стратегія винесення промислових об’єктів з густонаселених районів. Спонукання до використання енергоефективних матеріалів та методів будівництва та виробництва. Пристосування вуличного простору до хвиль тепла (затінення, фонтанчики питної води, поверхні з мінімальним нагріванням тощо) та сильних опадів (дієві дренажні системи, водопроникні поверхні).

 

blank    4. Громадський транспорт

4.1. Електротранспорт. Місту потрібна стратегія розвитку наземного електротранспорту, що відповідає сучасним світовим стандартам. Потрібно подолати нестачу водіїв електротранспорту, що забезпечить роботу в години пік і нічний час. Збудувати нові лінії та/або запустити електроавтобуси.

4.2. Відмова від «спринтерів». Місто має за 5 років повністю відмовитися від застарілих малих автобусів. Дотримання чітких санітарних і технічних вимог до рухомого складу.

4.3. Єдиний квиток. У містян має бути змога купувати єдиний квиток, який діє на всій інфраструктурі громадського транспорту Дніпра. Це зекономить гроші й час, адже не потрібно буде платити двічі, якщо пасажир пересаджується на своєму маршруті. Квиткомати на зупинках замість «шаурми» та в салонах замість кондукторів.

4.4. Метро. Потрібен незалежний аудит будівництва метрополітену. Відсутність прогресу за останні декілька років може свідчити про глибинні проблеми. Необхідно розібратися, чи потрібне місту продовження метро взагалі. Також потрібно змусити підрядника повернутися до безпечного способу будівництва метро, який і був заявлений на початку, а також забезпечити необхідну кількість персоналу та техніки, обіцяну під час укладення контракту.

4.5. Тариф. Вартість проїзду має визначатися на основі прозорих розрахунків із дотриманням регуляторної процедури та широким обговоренням. Ринок наземних перевезень має бути відкритим для всіх доброчесних гравців. Ми пропонуємо перехід від тимчасових договорів із перевізниками на довгострокові, які відкриють інвестиції в новий рухомий склад.

4.6. Смуги. Громадський транспорт має рухатися окремими смугами. Це прискорить його рух і розвантажить місто від приватного транспорту, адже користуватися громадським стане зручніше та швидше.

blank    5. Бізнес

5.1. Аеропорт. Жоден серйозний бізнес не розвивається без нормального авіасполучення з іншими містами країни та світу. Наше завдання – запустити в Дніпрі потужне авіасполучення.

5.2. Доступ до влади. Дніпровський бізнес має отримати рівний доступ до влади та не боятися переслідування за критику влади. Для цього мають бути утворені постійні майданчики для спілкування бізнесу, громади та влади.

5.3. ProZorro. Міська влада має припинити прописування тендерів під фірми партнерів і друзів. Виключно вільна конкуренція через професійно прописані владою умови закупівель і тендерну документацію.

5.4. Забудовники. Для забудовників мають діяти рівні та зрозумілі правила гри. Монополії на забудови територій і хаотична забудова мають піти в минуле. Для доброчесних забудовників місто максимально сприятиме в підключенні до мереж і земельних питаннях.

5.5. Розвиток IT-бізнесу – спільно з ІТ-компаніями:

  • створення інфраструктури, зокрема ІТ-парку на базі промислової зони та муніципальних об’єктів, що не використовуються або є збитковими;
  • підтримка великих ІТ-форумів і конференцій для розвитку нетворкінгу та екосистеми бізнес-туризму;
  • бізнес-інкубатори та стартап-школи в закладах освіти, можливість створення спеціальних податкових умов для підприємців на ранній стадії.

5.6. Муніципальна варта має з інструменту тиску на малий бізнес перетворитися на суто охоронну структуру або бути ліквідована. Питання муніципальної безпеки має бути врегульовано в межах відповідного закону про муніципальну поліцію.

5.7. Інспекція з праці. Місту не потрібна ще одна інспекція з праці, тому вона має бути офіційно ліквідована. Функції контролю дотримання трудового законодавства може виконувати обласна інспекція, яка вже успішно існує.

5.8. Земля. Земельні питання мають виноситися на сесію міськради виключно через електронну чергу та без хабарів «за прискорення».

5.9. Дрібна торгівля. Взаємодія влади з малим бізнесом має перетворитися з війни на конструктивний діалог. Торгівля має бути впорядкована в спосіб, узгоджений із трьох сторін – влади, суспільства та малого бізнесу.

5.10. Довгобуди. Потрібно створити консультативний орган, що займатиметься питаннями довгобудів. Саме його рішення будуть базовими рекомендаціями для міської влади щодо подальших кроків по цих об’єктах. Орган має складатися з юристів, архітекторів, урбаністів, жителів прилеглих територій та (за можливості) з представників самих довгобудів.

5.11. Бізнес-рада. Місто має радитися з бізнесом щодо ухвалення ключових рішень, які на нього впливатимуть. Для цього має бути утворена Бізнес-рада Дніпра, до якої підприємці делегуватимуть своїх представників.

5.12. Індустріальні парки. Місто має забезпечити дружні для розвитку бізнесу зони з легким і швидким доступом до комунікацій (газ, електрика, вода, каналізація). Має існувати простий і ефективний алгоритм підключення бізнесу до мереж, який розробить і впровадить міська рада. Дніпро має орієнтуватися на успішний досвід сприяння розвитку бізнес-середовища Польщі та відновлення бізнес-активності Детройта.

blank    6. Освіта

6.1. Харчування в школах і садочках. Підвищення якості гарячого харчування для дітей. Відсунення кланів і відкриті конкурси та прозорі правила під час визначення кейтера дозволять значно покращити харчування.

6.2. Садочки. Відновлення електронної черги для прозорої реєстрації дітей у садочках – більше не потрібно буде платити хабарі за «просування» в черзі.

6.3. Інкубація ідей. Місто має піклуватися про розвиток нових ідей, які ставатимуть успішними в бізнесі, науці та соціальній сфері. Для цього потрібно спільно з академічною спільнотою започаткувати інкубаційну програму Дніпра. Це дасть змогу зберегти та збільшити креативний клас нашого міста.

6.4. Стипендіальні програми. Дніпро має забезпечити найталановитіших випускників можливістю подаватися на навчання в найпрестижніші світові виші під зобов’язання повернутися та працювати на користь міста. Таким бустером може стати програма Dnipro Global Scholars, започаткована спільно містом, академічним середовищем і меценатами.

6.5. Розвиток IT-освіти – спільно з ІТ-компаніями:

  • якісна освіта на базі ВНЗ, що відповідає потребам ринку та галузі;
  • мейкер-спейси, школи робототехніки, шкільні олімпіади за ІТ-напрямком і сучасні комп’ютерні класи в школах, профорієнтація та заохочення дітей до професій майбутнього.

6.6. Мова. Дніпро має підтримувати тренд з українізації молоді та максимально стимулювати вивчення та розвиток державної мови за умови повної відсутності дискримінації мов національних меншин.

6.7. Фінансування. Місто має вивести заробітні плати вчителів на ринковий рівень. Ліквідація непрозорих фондів у школах і садочках. Належне забезпечення освітніх закладів. Повернення будівель і приміщень освітніх, спортивних гуртків. Повернення незаконно приватизованих Будинку Вчителя та Флотилії.

6.8. Страхування від COVID-19. Кожен працівник сфери освіти має відчувати себе захищеним, тому має бути застрахований від коронавірусу коштом міського бюджету.

blank    7. Медицина

7.1. Ремонти міських лікарень і надання якісних приміщень для лікування дніпрян.

7.2. Забезпечення лікарень на 100% медичними матеріалами: рентгенплівкою, шприцами, перев’язувальним матеріалом тощо, а також найнеобхіднішими ліками.

7.3. Лікарні більше не вимагатимуть купляти ліки, якщо вони є на складських залишках. Потрібно створити гарячу лінію для скарг на вимоги купити ліки.

7.4. Тотальна електронізація лікарень: пацієнти більше не будуть стояти в чергах за талонами до лікаря, бігати за підписом головного лікаря чи печаткою лікарні.

7.5. Запровадження електронних систем управління лікарнями, запровадження та використання електронних рецептів для пацієнтів. Електронні черги мають стати реальністю, а не фікцією.

7.6. Підвищення зарплат медиків коштом місцевого бюджету та коштом розширення фінансування Національної служби здоров’я. Гідні зарплати для молодшого медперсоналу.

7.7. Страхування від COVID-19. Кожен працівник сфери охорони здоров’я має відчувати себе захищеним, тому має бути застрахований від коронавірусу коштом міського бюджету.

blank    8. Соціальна сфера

8.1. Стипендії для ветеранів російсько-української війни на отримання вищої або професійної освіти чи перекваліфікацію.

8.2. Забезпечення місцями в дитячих садках усіх родин, які цього потребують. Створення нових закладів дошкільної освіти відповідно до потреб людей.

8.3. Пенсіонери. Місто підтримуватиме пенсіонерів зокрема й коштом адресної допомоги, але така допомога не буде передвиборчим фондом жодної політичної сили. Допомога з перекваліфікації та працевлаштування для тих пенсіонерів, хто хоче продовжити трудову діяльність.

8.4. Безбар’єрне середовище для людей з інвалідністю. Приведення суспільного простору, транспорту та закладів у відповідність до вимог маломобільних верств населення.

8.5. Влаштування муніципального шелтеру для жертв домашнього насильства. Програма надання медичної, психологічної, юридичної та соціальної допомоги жертвам родинного абьюзу.

8.6. Фінансова підтримка громадських об’єднань. Місто має організовувати щорічний конкурс проектів для громадських об’єднань і надавати фінансову підтримку найкращим соціальним ініціативам.

blank    9. Культура

9.1. Креативний клас. У Дніпрі має припинитися вимивання креативного класу. Ми маємо створити умови для проведення достатньої кількості культурних подій і стимулювати розвиток креативних просторів. Місту потрібно більше номерного фонду та більше різних майданчиків під різну кількість людей.

9.2. Аеропорт. Місто без аеропорту ніколи не стане культурною столицею країни, тому ключове завдання для розвитку майже всіх сфер життя – це лобіювання та максимальне сприяння побудові нового аеропорту та залученню до нього авіаперевізників.

9.3. Культурна столиця, але не за бюджетний кошт. Культурна сфера має набути сталості та розвиватися за кошти меценатів і доходи з продажу квитків. Бюджетні вливання мають працювати на запуск потужних культурних ініціатив і залучення донорів, а не на постійне засипання коштами з бюджету.

9.4. Дизайн-код. Дніпро має продовжити рух у бік єдиного дизайну міського простору, очищення фасадів від хаотичної реклами та зручної міської навігації.

9.5. Туризм. Наше місто має великий потенціал урбан-туризму. Занедбана радянська інфраструктура може стати цікавим простором для занурення в минуле. Місто має стимулювати та підтримувати розвиток урбан-туризму.

9.6. Історична архітектура. Аудит і оновлення списку пам’яток архітектури. Впровадження дієвої заборони на демонтаж або кардинальну перебудову будівель, що являють історичну цінність.

9.7. Локальне книговидавництво. Підтримка розвитку локального книговидавничого бізнесу, пошук і підтримка стартапів у цій сфері.

9.8. Локальне кіновиробництво. Створення сприятливих умов для розвитку локального кіно- й серіального виробництва.

9.9. Виставкова інфраструктура. Дніпро має стати одним із центрів виставкової індустрії України, перетягнувши ініціативу в перевантажених Києва та Львова. Вільні площі мають відійти під інвестиційний проект великого мультифункціонального виставкового простору, який слугуватиме, зокрема, і як культурний майданчик для великих подій. Це зі свого боку призведе до розвитку авіа- та залізничного сполучення між нашим містом і світом, а також до розвитку готельного бізнесу та впорядкування офісного простору.

blank    10. Спорт

10.1. Бігові доріжки в зелених зонах і на набережних, відокремлені від велосипедних доріжок. Суспільні відкриті басейни за доступними цінами.

10.2. Розвиток кіберспорту. Дніпро має приймати міжнародні турніри з кіберспорту, організовувати власні та розвивати сприятливе міське середовище для геймерів.

10.3. Розвиток воркауту. Не тільки будівництво майданчиків, а й організація відкритих тренувань, промоція та змагання різних категорій спортсменів. Будівництво вуличних фітнес-комплексів для всіх верств населення (антивандальні аналоги фітнес-центрів).

10.4. Міська спартакіада серед шкіл і вишів, яка відбуватиметься щорічно.

10.5. Підтримка футбольного чемпіонату міста. У Дніпрі має бути декілька чоловічих і жіночих футбольних ліг – не лише професійних і аматорських у великому футболі, а й у футзалі та пляжному футболі.

10.6. Робота з громадою міста, донорами та спонсорами для відновлення ФК «Дніпро». Великий футбол має повернутися в місто разом із клубом із великою історією.

10.7. Проведення Неолімпійських ігор – міжнародних змагань із неолімпійських видів спорту.

10.8. Будівництво майданчиків для молодіжних видів спорту (скейт-парки, паркур-майданчики, боулдерінги та батути). Молодь від 10 до 20+ років не має доступних вуличних об’єктів для активного дозвілля. У перспективі декількох років зазначених майданчиків має бути стільки ж, скільки існує дитячих ігрових майданчиків.

blank    11. Міжнародна співпраця

11.1. Dnipro scholarship. Програма міських грантів для найкращих студентів і науковців для участі в міжнародних обмінних програмах.

11.2. Створення наукових лабораторій. Дніпро має стати центром високотехнологічного виробництва країни, для цього за участі міжнародних партнерів буде створено та за останнім словом техніки обладнано наукові лабораторії.

11.3. Дніпро відкритий до міжнародних проектів. Міський бюджет передбачатиме програму співфінансування для міжнародних проектів на території міста та підрозділ для системної ефективної комунікації із міжнародними організаціями та партнерами.

11.4. Місто інновацій у публічному управлінні. У Дніпрі буде впроваджено найкращий міжнародний досвід управління органами місцевого самоврядування.

11.5. Місто, відкрите для міжнародних донорів. Проактивна комунікація з міжнародними організаціями для впровадження програм міжнародної технічної допомоги, які підуть на розвиток міста.

11.6. Угода про партнерство. Пошук міст-побратимів у країнах із розвиненою демократією та налагодження ефективної співпраці з метою розширення можливостей для мешканців міста.

blank    12. Благоустрій та ЖКГ

12.1. Підтримка ОСББ. Прозора підтримка діяльності ОСББ. Програма підтримки ОСББ має перетворитися з інструменту тиску на містян та голів об’єднань на засіб дієвої співпраці між владою та мешканцями багатоквартирних будинків.

12.2. Відмова від моделі «мега-ЖЕКів». Замість відмови від застарілої системи ЖЕКів влада створила нову, не менш безглузду систему «мега-ЖЕКів» (жилсервісів) і віддала їх у руки комунальних кланів. Дніпро має запровадити відкриті конкурси на управління багатоквартирними будинками із запровадженням механізмів контролю за якістю надання послуг.

12.3. Економічне стимулювання власників багатоквартирних будинків до створення ОСББ.

12.4. Аудит комунальних підприємств, що здійснюють постачання житлово-комунальних послуг – теплопостачання та водопостачання.

12.5. Прозорі тендери на виконання робіт із благоустрою із залученням бізнесу. Це забезпечить розвиток бізнес-середовища в місті, розімкнувши кланову систему розподілу підрядів.

12.6 Ліквідація відкритих теплотрас, що обігрівають атмосферу та спотворюють міський ландшафт.

12.7. Енергоефективність. Розробка стратегії енергоефективності міста через енергоаудит комунальних закладів і впровадження інноваційних технологій.

12.8. Тарифи. Прозорі тарифи на тепло, квартирну плату та проїзд. Будь-яка зміна тарифів – лише через громадські слухання та за прозорою процедурою.

12.9. Прозора черга на ремонт і реконструкцію для ОСББ та решти багатоквартирних будинків.

12.10. Облаштування мережі спеціалізованих майданчиків для вигулу та дресирування собак. Програма сприяння притулкам для тварин. Скорочення чисельності безхатніх тварин шляхом стерилізації та влаштування до сімей.

12.11. Приватна забудова. Мешканці приватних будинків сплачують такі ж податки, що й мешканці багатоквартирних будинків, тому вони мають отримувати таку ж увагу до своїх інфраструктурних проблем. Окрема увага до проектів бюджету участі, поданих спільнотами власників приватних будинків.